147 р. до н. е.
Сципіон бере командування
Під тиском громадської думки в Римі Сципіона Еміліана обирають консулом на 147 р. до н. е., хоча в 36 чи 37 років він не досяг законного віку, і доручають йому одноосібне командування в Африці. На початку року Луцій Гостілій Манцин, який командує флотом, проривається крізь хвіртку для вилазок із 3500 людьми, здебільшого моряками. Сципіон уночі припливає з Утіки й забирає їх, коли карфагеняни йдуть у контратаку.
План Карфагена та його перешийка в книжці Реджинальда Босворта Сміта «Рим і Карфаген», 1889 рікWikimedia Commons, Internet Archive Book Images, No restrictions (Rome and Carthage, the Punic wars; (1889) (14769856391).jpg)
Сципіон відновлює дисципліну й веде нічний штурм Мегари, великого передмістя садів і вілл усередині мурів. Чотири тисячі римлян проникають туди, але він виводить їх до світанку. Гасдрубал наказує закатувати на смерть римських полонених на мурах на очах у римського війська й страчує радників, які заперечують. Тоді Сципіон замикає місто з суходолу укріпленою лінією через перешийок.
Джерела
- Appian, The Punic Wars, 112 to 120.
- Adrian Goldsworthy, The Fall of Carthage (2006).
Назад: Перші штурмиДалі: Дамба й новий канал