256–255 рр. до н. е.
Регул в Африці
Після перемоги біля мису Екном у 256 р. до н. е. римляни висаджуються біля Аспіса на півострові Кап-Бон, після короткої облоги беруть місто й грабують округу. Вони захоплюють 20 000 рабів і великі стада худоби. Потім сенат наказує більшій частині флоту й війська повернутися на зиму на Сицилію, а Марк Атілій Регул залишається в Африці з 40 кораблями, 15 000 піхоти й 500 вершниками.
Форт Келібія на півострові Кап-Бон, на місці давнього АспісаWikimedia Commons, Calips, CC BY 3.0 (KELIBIA Fort 02.JPG)
Регул іде вглиб країни й облягає Адіс. Карфагенське військо, сильне кіннотою й слонами, стає табором на пагорбі поблизу, де ні ті, ні другі не можуть діяти. Римляни йдуть уночі, на світанку атакують табір із двох боків і відкидають карфагенян, хоча їхня кіннота й слони тікають. Потім Регул бере Туніс, за 16 км від Карфагена, і багато африканських підданих Карфагена повстають.
Карфаген, переповнений біженцями, потерпає від нестачі їжі й починає переговори. Регул вимагає Сицилію, Сардинію й Корсику, відшкодування воєнних витрат і щорічну данину та готовий залишити Карфагенові лише один бойовий корабель. Карфаген вирішує воювати далі. Спартанський найманий воєначальник Ксантіпп переконує карфагенян, що їхня кіннота й слони мусять битися на відкритій рівній місцевості. Він навчає військо протягом зими й навесні отримує командування.
Пунічне місто Керкуан на Кап-Боні, покинуте в III ст. до н. е.Wikimedia Commons, Christian Manhart, CC BY-SA 3.0 IGO (Punic Town of Kerkuane and its Necropolis-130314.jpg)
Джерела
- Polybius, Histories, book 1, 29 to 33.
- John Lazenby, The First Punic War (1996).
- Adrian Goldsworthy, The Fall of Carthage (2006).
Назад: Римський центр повертаєтьсяДалі: Війська шикуються