Кінець 210 – початок 209 р. до н. е.
Сципіон б’є по Новому Карфагену
Після загибелі батька й дядька в 211 р. до н. е. Публій Корнелій Сципіон, пізніше прозваний Африканським, наприкінці 210 р. до н. е. висаджується в Тарраконі й бере командування всіма римськими силами в Іберії. Йому близько двадцяти п’яти років, і він не обіймав жодної вищої посади. Він має 28 000 піхоти й 3000 кінноти. Три карфагенські війська, кожне таке саме велике, як його, стоять далеко одне від одного: військо Гасдрубала Барки в центральній Іберії, Магона біля Гадеса й Гасдрубала Гіскона в Лузитанії.
Бронзове погруддя з Вілли папірусів у Геркуланумі, яке традиційно вважають зображенням Сципіона Африканського, доба АвгустаWikimedia Commons, Jamie Heath, CC BY-SA 2.0 (Carthago exhibition - Male Bust known as "Scipio Africanus" (49340906552).jpg)
Сципіон вирішує вдарити по Новому Карфагену, карфагенській столиці в Іберії, де зберігаються скарбниця, монетний двір, арсенал і заручники іберійських племен. Місто стоїть на горбистому мисі між бухтою гавані й мілкою лагуною. Мис з’єднаний із суходолом лише перешийком завширшки близько 300 м на сході. Його мури тягнуться на 3,7 км. Його командир Магон має 1000 регулярних воїнів і близько 2000 озброєних городян.
На початку 209 р. до н. е. Сципіон залишає 3300 воїнів утримувати північ і йде на південь із 25 000 піхоти й 2500 кінноти, а Гай Лелій пливе слідом уздовж узбережжя з 35 галерами. Мету знають лише двоє командирів. Після швидкого переходу приблизно в 450 км військо стає табором на пагорбі посередині перешийка, навпроти головної брами.
Джерела
- Polybius, Histories, book 10, 2 to 9.
- Livy, History of Rome, book 26, 41 to 44.
- Nigel Bagnall, The Punic Wars (1990).
Назад: Падіння Ахрадини й ОртігіїДалі: Перший штурм