209 р. до н. е., після полудня
Через лагуну
Того ж дня по обіді, на подив захисників, римляни знову атакують зі свіжими військами й новими драбинами. Галери Лелія повертаються до південного муру, легіонери шикуються «черепахою» під щитами, що накривають один одного, і рубають сокирами східну браму, а ще один загін підходить до каналу на захід від міста. Після ранкового бою захисникам бракує метальних снарядів, і вони перекидають людей на загрожені мури, залишаючи північний мур над лагуною майже без оборонців.
Взяття Нового Карфагена, гравюра Пітера Фурніуса із серії XVI ст. про історію Сципіона АфриканськогоWikimedia Commons, Pieter Furnius, CC BY 4.0 (The story of Scipio Africanus The conquest of Carthago Nova in Spain (Strenuitas) PK-1891-P-6.jpg)
Сципіон посилає 500 добірних воїнів через лагуну з провідниками. Полібій пише, що вода щовечора спадала з відпливом, Лівій — що її відганяв північний вітер. Сучасні історики сумніваються в обох поясненнях і припускають шлюзи на каналі або лагуну, досить мілку, щоб перейти її вбрід за будь-яких умов. П’ятсот воїнів непомітно доходять до північного муру, видираються на нього, пробиваються муром на схід і зсередини відчиняють східну браму.
Джерела
- Polybius, Histories, book 10, 14 to 15.
- Livy, History of Rome, book 26, 45 to 46.
- J. H. Richardson, The Romans and the lagoon at New Carthage, in Historia (2018).
Назад: Перший штурмДалі: Місто взято