238 р. до н. е.
Пастка біля Пили
На початку 238 р. до н. е. повстанці посилають більшу частину свого війська, близько 50 000 воїнів під проводом Спендія, Автарита й Зарзаса, щоб покласти край набігам Гамількара. Місяцями війська ходять туди й назад нагір’ями, і повстанці тримаються пересіченої місцевості, де карфагенські слони й кіннота мало чого варті. Гамількар наказує розтоптувати полонених слонами, і це лише змушує повстанців битися запекліше.
Гамількар Барка в уяві Макса Карла Балдамуса, 1833 рікWikimedia Commons, Max Karl Baldamus, Public domain (Amilcare Barca (Ritratto).jpg)
Зрештою Гамількар із трьома загонами, під командуванням його самого, його заступника Ганнібала і Нарави, заганяє повстанців у пастку в місці, яке за зубчастий обрис називають Пилою. Чи то була ущелина, чи гірське пасмо, і де воно лежало, невідомо. Перш ніж повстанці усвідомлюють своє становище, карфагеняни укріплюють позиції на місцевості, де будь-який напад безнадійний, і понад 40 000 повстанців залишаються з водою, але без їжі.
Джерела
- Polybius, Histories, book 1, 84 to 85.
- Dexter Hoyos, Truceless War: Carthage’s Fight for Survival, 241 to 237 BC (2007).
Назад: Найманська війнаДалі: Розгром біля Пили