201–150 рр. до н. е.
Масинісса й Катон
Договір 201 р. до н. е. залишає Карфагену його африканські землі, але забороняє йому воювати без дозволу Рима. Масинісса, союзник Рима, об’єднує нумідійців у царство на захід від Карфагена зі столицею в Цирті. Протягом наступних п’ятдесяти років він шматок за шматком забирає карфагенську територію: до 158 р. до н. е. узбережжя Емпорій аж до Лептіс-Магни, а в 152 р. до н. е. Великі Рівнини. Щоразу, коли Карфаген звертається до Рима, Рим підтримує Масиніссу.
Бронзова монета Масинісси з його портретом і слоном, музей ЦиртиWikimedia Commons, BnF, CC0 (Massinissa musée de Cirta.jpg)
Карфаген процвітає завдяки торгівлі й землеробству й у 151 р. до н. е. сплачує останній внесок контрибуції. Римське посольство, до якого входить Катон Старший, відвідує місто в 153 або 152 р. до н. е., щоб залагодити суперечку з Масиніссою, і Катона вражає його багатство. За Плутархом, відтоді він закінчує кожну промову в сенаті думкою, що Карфаген не повинен більше існувати. Сьогодні цей вислів відомий як «Carthago delenda est», «Карфаген має бути зруйнований».
Царська баштова гробниця в Ель-Хрубі біля Цирти, яку часто приписують МасиніссіWikimedia Commons, Yelles, CC BY-SA 3.0 (Massinissa el khroub.JPG)
Мармурова голова, відома як «Патрицій Торлонія», яку часто подають як портрет Катона СтаршогоWikimedia Commons, Public domain (Marco Porcio Caton Major.jpg)
У 151 р. до н. е. Карфаген збирає військо під командуванням полководця на ім’я Гасдрубал і воює з Масиніссою без згоди Рима. Військо зазнає поразки під Ороскопою й здається, а нумідійці вбивають багатьох полонених. Рим вважає цю війну порушенням договору й готує похід до Африки.
Джерела
- Appian, The Punic Wars.
- Plutarch, Life of Cato the Elder.
- Adrian Goldsworthy, The Fall of Carthage (2006).
Назад: Ганнібал у вигнанніДалі: Рим висаджується в Утіці