250–249 рр. до н. е.
Облога Лілібея
Підбадьорені перемогою під Панормом, у 250 р. до н. е. римляни обома консульськими арміями облягають Лілібей, головну карфагенську базу на Сицилії, і блокують гавань 200 кораблями. Вони відрізають місто із суходолу таборами й валами із землі та колод і знову й знову намагаються перекрити вхід до гавані дерев’яним загородженням, яке розбиває море.
Рештки давнього Лілібея на мисі Боео, МарсалаWikimedia Commons, Carlo Dell’Orto, CC BY-SA 4.0 (Lilybaeum Baglio Anselmi museum Marsala 11.jpg)
На початку облоги 50 карфагенських квінквірем збираються біля Егатських островів, чекають сильного західного вітру й проскакують у гавань, перш ніж римляни встигають відреагувати. Вони висаджують 4000 або 10 000 воїнів, за різними свідченнями, і вночі відпливають разом із кіннотою. Легкі швидкі кораблі з лоцманами, які знають мілини, постачають залогу. Найвідоміший із них веде Ганнібал Родосець, який знову й знову проривається крізь блокаду, доки римляни не захоплюють його корабель.
У 249 р. до н. е. консул Публій Клавдій Пульхр, поповнивши екіпажі 10 000 нових веслярів, вирішує атакувати карфагенський флот у Дрепані, за 25 км на північ, і відпливає безмісячної ночі. Пізніші автори розповідають, що дорогою священні кури відмовляються їсти, і Пульхр кидає їх за борт зі словами: якщо не хочуть їсти, хай п’ють. Цю історію розповідають лише автори, пізніші за Полібія.
Публій Клавдій Пульхр наказує кинути священних курей у море перед битвою при Дрепані, гравюра близько 1880 рокуWikimedia Commons, unknown engraver, Public domain (Publius Claudius Appius Pulcher before the battle of Drepanum (249 BC) makes sacred chickens cast into the sea.jpg)
Джерела
- Polybius, Histories, book 1, 41 to 49.
- John Lazenby, The First Punic War (1996).
- Adrian Goldsworthy, The Fall of Carthage (2006).
Назад: Слони ламають стрійДалі: Світанок біля Дрепани