Весна й літо 256 р. до н. е.
Флот вторгнення
У 256 р. до н. е. Рим вирішує перенести війну до Африки. Флот із 330 бойових кораблів під командуванням консулів Марка Атілія Регула й Луція Манлія Вульсона Лонга відпливає з Італії, переправляється на Сицилію біля Мессани й бере на борт добірних легіонерів у Фінтії, по 80 на кожен корабель. Разом із веслярами, екіпажами й воїнами на ньому близько 140 000 людей.
Корма пунічного бойового корабля III ст. до н. е., знайденого біля Марсали, у музеї Бальо АнсельміWikimedia Commons, Ekem, CC BY-SA 3.0 (Punic.prow.JPG)
Карфаген збирає 350 бойових кораблів під командуванням Гамількара та Ганнона Великого, бере на борт воїнів у Лілібеї й пливе на схід до Гераклеї Міноа, найсхіднішого міста на південному узбережжі, яке він ще утримує. Полібій налічує на борту 150 000 людей. Римляни пливуть уздовж узбережжя на захід, щоб переправитися до Африки в найвужчому місці, а карфагеняни рухаються на схід, щоб їх перехопити.
Римський флот перемагає карфагенян біля мису Екном, рисунок Габрієля де Сент-Обена, близько 1763 рокуWikimedia Commons, Gabriel de Saint-Aubin, Public domain (The Naval Battle Near Ecnomus (256 BC) (cropped).jpg)
Флоти зустрічаються на схід від Гераклеї Міноа. Звична назва битви, за мисом Екном біля Фінтії, є сучасною умовністю. Близько 680 бойових кораблів і до 290 000 людей роблять її, можливо, найбільшою морською битвою в історії за кількістю учасників.
Джерела
- Polybius, Histories, book 1, 25 to 28.
- John Lazenby, The First Punic War (1996).
- Adrian Goldsworthy, The Fall of Carthage (2006).
Назад: Атака на флангиДалі: Клин і лінія